Чотири дати в році — два рівнодення й два сонцестояння — здавна вважалися межами сезонів. Їх відзначали святами, з ними пов’язували прикмети й очікували різких змін погоди. Проте якщо подивитися на термометр, виявиться, що найхолодніший період зими настає не в день зимового сонцестояння, а через місяць-півтора після нього, а найспекотніші дні літа — у липні, а не на початку червня. Розповідаємо, що відбувається з Сонцем у ці дні, як це впливає на надходження тепла і чому атмосфера реагує на астрономічні події із запізненням.
Астрономічна суть явищ
Вісь обертання Землі нахилена до площини її орбіти приблизно на двадцять три з половиною градуси. Через цей нахил упродовж року Північна півкуля то повертається до Сонця, то відвертається від нього. У день літнього сонцестояння, близько двадцять першого червня, Сонце опівдні стоїть найвище над горизонтом, а день є найдовшим у році. У день зимового сонцестояння, близько двадцять першого-двадцять другого грудня, усе навпаки: найнижче Сонце та найкоротший день.
Рівнодення припадають на проміжні точки: приблизно двадцяте-двадцять перше березня й двадцять друге-двадцять третє вересня. У ці дати Сонце сходить точно на сході й заходить точно на заході, а тривалість дня та ночі майже однакова на всій планеті. Для України це означає близько дванадцяти годин світлового дня проти приблизно шістнадцяти в червні та восьми в грудні.
Чому найхолодніше не в грудні, а найтепліше не в червні
Здавалося б, коли Сонце найвище, має бути й найспекотніше. Але клімат формує не миттєве надходження сонячної енергії, а її баланс: скільки тепла Земля отримує і скільки віддає. Після літнього сонцестояння день починає скорочуватися, однак прихід тепла ще довго перевищує його втрати, тому ґрунт, вода й повітря продовжують нагріватися. Максимум температури в Україні настає зазвичай у другій половині липня.
Так само працює і зима. Після грудневого сонцестояння день росте, проте приплив тепла залишається меншим за випромінювання в космос, і охолодження триває. Найхолодніші тижні припадають на другу половину січня й початок лютого. Цю затримку, яку називають сезонним запізненням, підсилює велика теплоємність води: Чорне море й водосховища повільно нагріваються й повільно вихолоджуються.
Що реально змінюється в атмосфері навколо цих дат
Хоча різкого стрибка погоди в день рівнодення чи сонцестояння не відбувається, ці періоди мають свої характерні риси. Варто звернути увагу на такі закономірності:
- навколо весняного рівнодення швидко зростає контраст між теплим півднем і холодною північчю, тому березень і квітень — пора активних циклонів, вітрів і різких змін погоди;
- після весняного рівнодення сонячне прогрівання вдень уже достатнє для утворення купчастих хмар, тому повертаються перші грози;
- у період літнього сонцестояння ночі найкоротші, повітря не встигає вихолонути, і саме тому червневі грози часто трапляються ввечері та вночі;
- осіннє рівнодення збігається з початком сезону сильних атлантичних циклонів і перших штормових вітрів на узбережжі;
- після осіннього рівнодення ніч стає довшою за день, різко зростає кількість туманів і ранкових заморозків;
- навколо зимового сонцестояння Сонце прогріває поверхню настільки слабко, що навіть у ясний день температура майже не зростає.
Тож рівнодення й сонцестояння — це не перемикачі погоди, а радше точки, після яких змінюється напрямок процесів: від нагрівання до охолодження і навпаки. Що відбувається з погодою у ваших краях конкретно цього тижня, краще перевірити тут і зараз, адже реальна ситуація може сильно відрізнятися від середньої картини.
Народні прикмети і їхнє наукове пояснення
Багато традиційних свят в Україні прив’язані саме до цих астрономічних подій. Купальська ніч відлунює літнє сонцестояння, а зимові святки — зимове. Із цими датами пов’язані й прикмети на кшталт «сонце на літо, зима на мороз», що цілком відповідає реальності: після зимового сонцестояння день росте, але холоди лише посилюються.
Прикмети про погоду в день рівнодення, яка нібито визначає погоду на всю весну чи осінь, наукового підтвердження не мають. Погода одного дня — результат конкретної синоптичної ситуації, а не сезонної тенденції. Переконатися в цьому можна, порівнявши дані за багато років: архів спостережень за будь-який день, зокрема й за дати рівнодення та сонцестояння, зберігається на https://rp5.ua, де є дані десятків українських станцій.
Практичне значення
Варто також згадати, що дати цих подій не фіксовані: через високосні роки вони зсуваються на добу в той чи інший бік. Тому в різні роки рівнодення може припадати на двадцяте або двадцять перше березня, а зимове сонцестояння — на двадцять перше або двадцять друге грудня.
Для повсякденного життя ці дати корисні насамперед як орієнтири тривалості світлового дня. Після весняного рівнодення вечори стають довшими, що впливає на режим роботи, спорт і витрати на освітлення. Після осіннього — навпаки, водіям варто звикати до руху в темряві, а пішоходам — до світловідбивних елементів на одязі. Садівники звіряють із сонцестоянням терміни посіву культур короткого й довгого дня, а сонячні електростанції отримують найбільше енергії саме навколо червневого максимуму.
Підсумок
Рівнодення й сонцестояння визначають, скільки сонячного світла отримує Україна, але погода реагує на це з запізненням на місяць-півтора через теплоємність суші та води. Тому ці дати варто сприймати як астрономічні віхи, що задають напрямок сезонних змін, а не як дні, коли погода різко змінюється. Для планування справ надійнішими залишаються поточний прогноз і багаторічні кліматичні дані.